Путила — селище міського типу на Буковині. Розташоване над річкою Путилка — найбільшої притоки Черемоша, на Гуцульщині.
Першими мешканцями були мисливці та скотарі, пізніше лісоруби. Але слідом за поселенцями сюди йшли пани, заручившись князівськими грамотами, що затверджували їхні права на землі і на поселенців. Перша згадка датується 1501 роком. Путила разом з іншими населеними пунктами була передана польськім королем феодалу Іону Теутулу у володіння за те, що той уклав мир між Польщею і Молдовою.
Сьогодні Путила передусім відома, як місце народження видатного українського письменника та поета Юрія Федьковича, саме тут він народився і створив більшість своїх найкращих творів. Садиба родини Федьковичів знаходиться у самому центрі села ліворуч від головної дороги. Первісний дерев’яний будинок садиби, в якому народився й виховувався майбутній великий письменник, був збудований ще наприкінці ХVІІІ століття. Вже після ІІ Світової війни на місці згорілої садиби Федьковичів була побудована нова, де розмістився літературний музей письменника, а у 1974 була відтворена і сама садиба. Родинна хата Федьковичів є типовою гуцульською дерев’яною хатою, трохи подовженою за звичайні, без додаткових прибудов. Сьогодні садиба Федьковичів є справжнім етнографічним музеєм Гуцульщини: тут можна ознайомитися з національними костюмами, побутом, основними видами гуцульського мистецтва від дерев’яного різьбленого начиння до архітектури житлового будинку. Біля садиби залишилася криниця, воду з якої пив сам Федькович, напроти входу до музею стоїть його бюст. Для увічнення памяті видатного українського письменника та поета, у 2004 році був створений пам’ятник Юрію Федьковичу, сидячому на лаві, який зараз знаходиться біля будинку міської ради.
Біля садиби на відкритому рівному місці стоїть дерев’яна Миколаївська церква, зведена частково на кошти Юрія Федьковича та на виділеній ним ділянці землі для побудови храму. Церква є типово буковинським триверхим храмом, має прямокутний у плані бабинець, квадратну наву та гранчастий вівтар, перекритими трьома майже однаковими верхами, середній з яких трохи вищий і стрункіший за інші. До нави з обох боків прибудовані притвори гранчастої форми, що придає храму майже хрещатий вигляд, а двоярусна дзвіниця гармонійно доповнює церкву і складає разом із нею справжній архітектурний ансамбль. Також варто оглянути в центрі селища декілька старих вілл, побудованих на початку ХХ століття, які свого часу були помешканнями багатих жителів поселення.
