info@ecohotels.in.ua
EcoHotels logo
  • Населені пункти
    • Волинська область
      • Ковельский р-н
        • Світязь
    • Закарпатська область
      • Берегівський р-н
        • Берегове
        • Косонь
      • Мукачівський р-н
        • Воловець
        • Жденієво
        • Карпати
        • Клячаново
        • Мукачево
        • Поляна
        • Синяк
      • Рахівський р-н
        • Драгобрат
        • Кваси
        • Лазещина
        • Ясіня
      • Тячівський р-н
        • Бедевля
        • Буштино
        • Солотвино
      • Ужгородський р-н
        • Вишка (Красія)
      • Хустський р-н
        • Велятино
        • Ізки
        • Келечин
        • Колочава
        • Майдан
        • Міжгір’я
        • Пилипець
        • Подобовец
        • Синевир
        • Синевирська Поляна
        • Торунь
        • Шаян
    • Запорізька область
      • Бердянський р-н
        • Бердянськ
      • Мелітопольський р-н
        • Кирилівка
        • Строганівка
    • Івано-Франківська область
      • Верховинський р-н
        • Верховина
        • Дземброня
        • Зелене
        • Ільці
        • Кривопілля
        • Криворівня
        • Топільче
        • Устеріки
      • Івано-Франківський р-н
        • Гута
      • Калуський р-н
        • Осмолода
      • Коломийський р-н
        • Коломия
      • Косівський р-н
        • Косів
        • Рожнів
        • Соколівка
        • Шешори
      • Надвірнянський р-н
        • Ворохта
        • Микуличин
        • Поляниця (Буковель)
        • Татарів
        • Яблуниця
        • Яремче
    • Львівська область
      • Дрогобицький р-н
        • Східниця
        • Трускавець
      • Золочівський р-н
        • Золочів
      • Львівський р-н
        • Великий Любінь
      • Самбірський р-н
        • Ясениця-Замкова
      • Стрийський р-н
        • Баня Лисовицька
        • Волосянка
        • Козьова
        • Корчин
        • Моршин
        • Орявчик
        • Плав’я (Плай)
        • Сколе
        • Славське
        • Тухля
        • Тухолька
        • Ялинкувате
    • Миколаївська область
      • Миколаївський р-н
        • Коблеве
    • Одеська область
      • Білгород-Дністровський р-н
        • Затока
      • Одеський р-н
        • Санжійка
    • Тернопільська область
      • Тернопільський р-н
        • Озерна
    • Херсонська область
      • Скадовський р-н
        • Залізний Порт
    • Хмельницька область
      • Кам’янець-Подільський р-н
        • Кам’янець-Подільський
    • Чернівецька область
      • Вижницький р-н
        • Багна
        • Вижниця
        • Іспас
        • Мигове
        • Путила
  • Курорти
    • Карпатські курорти
      • Бальнеологічні курорти
      • Гірськолижні курорти
      • Зелений туризм
      • Спелеотерапівтичні курорти
    • Морські курорти
      • Курорти для сімейного відпочинку
      • Курорти для літніх людей
      • Курорти для молоді
  • Дитячі табори
  • Магазини
  • Нерухомість
  • RU

Синевир

Хустський р-нEcoHotels
Галерея
Готелі
Мапа
Як доїхати
Погода
Погода у Синевирі
Погода
Погода у Синевирі на 2 тижні

Впродовж багатьох століть Закарпаття перебувало під гнітом іноземних загарбників. Понад 200 років Закарпаття, в тому числі і село Синевир, знаходилось під владою імперії Габсбургів. Національне гноблення, занепад національної культури, кріпосницький гніт стали причиною невдоволень жителів села.

Давня історія села

Перша писемна згадка про село Синевир відноситься до кінця ХVІ початку ХVІ1 століття. У верхній течії верховинської річки Талабори (Тереблі) знаходилось село оточене великими лісами, що в 1604 році називалось Зіневер. Згідно документів село разом з лісами, розташованими навколо нього, було володінням наслідників Карніша і Крічфолуші. В їх володіння входили луки, пасовиська, полонини, ліси.

Селяни-кріпаки займались заготівлею лісу та сплавляли його по бурхливій річці Тереблі в Тису, а далі в Дунай. Згідно письмових джерел 1851 року, лісові багатства села складалися з прекрасного смерекового лісу. В ці часи власниками лісів, пасовиськ були багаті родини Погань, Калої, Дарваї, Товт та інші. Ще і сьогодні збереглася назва однієї з полонин – Дарвайка.

На початку ХІХ століття почалося хижацьке винищення лісів, посилилася експлуатація верховинців – лісорубів. Торгівля лісом приносила поміщикам великі прибутки. Так, у 1817 році, поміщик Дарваї за 157 смерек отримав 26477 форинтів прибутку. Синевирський ліс відправляли на соляні промисли в Солотвино. Тяжка праця під час заготівлі та транспортування лісу лягла на плечі селян – лісорубів. Заготовляли ліс за допомогою сокир, ручних пил, свердел. Волами звозили вирубані дерева в одну купу. Після цього з дерев знімали кору, витримували рік і тільки тоді сплавляли деревину по Тереблі.

В другій половині ХІХ століття лісозаготівельна справа на території села набуває ще більшого розмаху. Вже використовується і вільно наймана праця селян – робітників. Тепер в лісовому господарстві було зайнято більше половини жителів села. Праця лісорубів та бокорашів була тяжкою і небезпечною, вимагала великі затрати фізичної сили. вміння та героїзму. Взамін синевирці отримували мізерну зарплату.

Існує декілька легенд щодо появи назви села Синевир. Але найбільш правдоподібною здається версія, що назва села утворилася з двох слів: Синій та Вир. Якщо глянути на село з полонини, то в низу видніється прекрасний синійвир, синя долина. Це синє забарвлення надають селу гори, вкриті хвойними лісами, безліч гірських струмочків та синє карпатське небо.

ХХ століття

За роки іноземної окупації неписьменність серед населення села Синевир досягала 90%. Мадярський закон про народну освіту від 2 червня 1907 року вказував, що в українських селах угорська мова повинна викладатись щодня. Так, в 1921 році повідомлялось, що в селі Синевир школа угорська, але діти зовсім не розуміли угорської мови на якій велося навчання. Незаперечним є і той факт, що після закінчення Другої Світової війни в галузі освіти села Синевир сталося позитивно-якісні зміни. В селі відбудовується школа – семирічка. При школі був відкритий гуртожиток для учнів з сусідніх сіл. Окрім семирічної школи в Синевирі працювали п’ять початкових шкіл, а в 1949 році було відкрито середню та вечірню середню школу, робітничої та сільської молоді. У 1966 році побудовано приміщення середньої школи, а у 80-их роках збудовано шкільний інтернат, у якому згодом розміщено початкову школу. З 1952 року по 2013 рік здобуло середню освіту понад 3,5 тисяч молоді.

За останні роки в селі відремонтовано будинок побуту під лікарську амбулаторію. Відновлено роботу дитячого дошкільного закладу. Зроблено три підвісні мости через р. Теребля. В селі працюють понад 30 торгових точок. Приватним підприємцем відкрито хлібопекарню. В селі працює будинок культури, бібліотека, філія дитячої музичної школи.

Релігія

В 1905 році італійські майстри почали будівництво греко – католицького храму на місці старої дерев’яної церкви. В 1929 році проходила реставрація цієї архітектурної будівлі. Аналогом цієї споруди є церква в селі Великі Ком’яти. Сьогодні це діюча Православна церква. Силами громади греко-католиків в селі збудовано у 2002 році нову греко-католицьку церкву.

Готелі Синевиру

Садиба «Синевирський чардаш»

Два будинки, загалом на 25 гостей з двомісними, тримісними на сімейним номером. Можна винайняти кожен будинок повністю. Сауна з басейном, чани на травах, дитячий майданчик.

Posts Navigation

Як доїхати до Синевиру

  • На авто
  • На автобусі

Можливі маршрути:

З Києва
(див. мапу)

•  Київ — Житомир — Рівне — Львів — Стрий — Міжгір'я — Синевир (742 км)

 
Зі Львова
(див. мапу)

•  Львів — Стрий — Міжгір'я — Синевир (201 км)

 
З Одеси
(див. мапу)

•  Одеса — Умань — Вінниця — Хмельницький — Тернопіль — Калуш — Міжгір'я — Синевир (929 км)

 

GPS: 48.496670, 23.614440

Основні автобусні маршрути з міст (розклад):

  • •   Ужгород
  • •   Хуст

Схожі місця

Соколівка

Плав’я (Плай)

Солотвино

Публічний договірПолітика конфіденційності
© 2016-2023 EcoHotels