Село Торунь розташоване у гірській частині Закарпаття, між відрогами Полонинського хребта та Західних Ґорґан, у місці впадіння річки Торуньки у Ріку. Поселення невелике — близько двох тисяч осіб.
За писемними джерелами, перша згадка про село Торунь відноситься до 1635-го року, але перші поселення з’явились значно раніше. Через село проходив торговельний шлях з Русі в Угорщину. Напевно хтось із купців вподобав собі місцевість і залишився тут. Масово почав заселятися цей край і село у ХVІІ-ХVІІІ столітті втікачами від панщини з одного і другого боку Карпат. Це були сміливі люди, які наважились поселитись в невідомій місцевості, вкритій густими лісами і починали життя заново.
Немає єдиної думки, чому село так називається. Тому існує кілька версій про походження назви поселення. Старожили кажуть, що коли ще не було Волового (Міжгір’я), а село було вкрите дрімучими лісами, через Карпатські перевали – Ялинкуватий, Торуньський — пролягав шлях з Русі в Угорщину. По ньому йшли і їхали купці. Дорога була важкою, бо в лісах на них могла підстерігати небезпека. Подолавши важкі перевали, деякі купці, не маючи сил далі подорожувати, поселились біля підніжжя гір і заснували поселення, назвавши його Торунь, що означало «важко проторований шлях через гори».
Інший переказ розповідає, що за часів Австро-Угорщини, на території села були володіння пана Тороні (таке прізвище поширене серед угорців й зараз). Але ця версія не має жодного письмового свідоцтва.
Ще одна легенда говорить, що колись батько-купець брав із собою сина, щоб навчити його азам торгівлі. Але, торуючи шлях через перевали, важкі гірські дороги, раптом вони вийшли на рівнинну місцевість – долину річки. Син запитав батька: «Що це?». Батько відповів: «То – рунь». Так ця назва поширилась на місцевість. І справді, в селі і зараз є місцина, яка називається Руні.
Найвищі гори в околицях — Смерек (1421 м), Маґура (1107 м), Переніз (1070 м), Гемба (946 м).
