Шешори — мальовниче гуцульське село, розташоване в Косівському районі, що тягнеться на кілька кілометрів вздовж річки Пистиньки. В урочищі Лебедин в улоговині розташоване озеро природного походження, зване Лебединим, в якому і досі не відома глибина дна. Шешорські гори вкриті лісами з бука, ялиці, граба та інших порід (зокрема, у невеликих кількостях, модрина). На схилах гір поширеною є чорниця, ожина та малина.
Перша письмова згадка про село відноситься до 1427 (за іншими даними - 1445, село «Гестерув»), хоча поселення існувало і раніше, в кам'яний вік. На околицях села знайдено кам'яні знаряддя праці епохи бронзи. Щодо походження назви села існують різні версії. Можливо невипадковим є сусідство гори «Кінь» та села «Шешори». Характер залягання гірських порід біля підніжжя гори «Кінь» і в нижній її частині такий, що найміцніші шари, виступаючи над іншими, що перетинають заплаву Пистеньки і тягнуться від Коня (гори), ніби його шори. У кількох випадках саме ця шорна упряж Коня призвела до утворення порогів, перекатів та водоспадів у Шешорах. В оточеному легендами гуцульському краї поява назв природних об'єктів, пов'язаних з образом коня та його шор не рідкість. Кінь, як і вівця, є давнім супутником людини цього краю. "Кінь ще й шори" — це в Шешорах. Можливо, що й гору назвали Конем саме через шороподібні геоморфологічні особливості тамтешнього природного середовища.
У селі знаходиться санаторій-профілакторій «Шешори», в якому лікують хвороби серцево-судинної та периферійної нервової системи, захворювання шлунково-кишкового тракту та суглобів.
