Устеріки — село у Верховинському районі Івано-Франківської області, що розташоване у Покутсько-Буковинських Карпатах, на березі річок Чорний і Білий Черемош. Найближчі залізничні станції: Косів (22,2 км) та Вижниця (25,5 км). Через село проходять автомобільні дороги на Чернівці, Кути та до верхів'я річки Білий Черемош, аж до кордону з Румунією. Жителі села Устеріки брали участь в опришківському русі. У селі знаходилася підземна кам'яна споруда, в якій тримали закованими в кайдани опришків Олекси Довбуша. Звідси перевозили схоплених повстанців до в'язниць у Кутах та Коломиї. Про непокірність гуцульських опришків — гордих козаків Карпат — писали І. Франко, Г. Хоткевич та М. Ломацький.
У центрі села Устеріки, на північ від головної дороги, розташована Церква Вознесіння Господнього, що належить до УПЦ КП. Настоятель — ієрей Петро Данильчик. Храм є пам'яткою архітектури національного значення. У 1927 році під керівництвом війта Недоходюка М. І. розпочалося будівництво церкви майстрами із с. Яворів. Побудована вона була у 1930 році, а в 1936 році храм освятили. Під час радянського періоду церкву закрили, проте віряни все одно проводили богослужіння. Тодішня влада на початку 1980-х років перетворила церкву на краєзнавчий музей. А у 1990 році, під тиском громадськості та за сприяння сільської ради, церква знову була відкрита. У 1992 році на церковному подвір'ї була зведена дзвіниця та встановлено дзвін, освячений на честь Апостола Андрія Первозванного. За часів незалежності в храмі було проведено низку ремонтних робіт, перекрито дах, а також встановлено іконостас. У 2000 році були розписані стіни храму. У 2004 році біля церкви була побудована мурована каплиця зі скульптурним зображенням Пресвятої Богородиці, а у 2012 році на території храму зведено приміщення недільної школи. Через рік було освячено та встановлено ще два дзвони: на честь Святого Василія Великого (70 кг) та на честь Святої Мучениці Софії (40 кг).
