Вишків — одне з гірських сіл Долинщини, лежить на шляху з Прикарпаття на Закарпаття. Існує декілька версій походження назви населеного пункту. Більшість дослідників сходяться на думці, що назва має давньослов’янське походження та утворилась від якогось чоловічого імені. Тобто, його засновником міг бути хтось з ім’ям Вишечнев, Вишемир чи Вишеслав. Не слід відкидати також того, що назва могла утворитись від місця розташування поселення. В свою чергу народна легенда пояснює назву села зовсім інакше. Нібито його засновниками були втікачі від татарської навали. Один з господарів із цього села, який мав двох синів вирішив розділити землю між обома. Для цього зробив межу вбивши ків (кілок). Однак одному з синів припав гірший наділ, тоді той вбив свого брата. Розгніваний батько прогнав вбивцю. Загиблого ж сина він поховав на виші (високій горі), а замість хреста поставив кілок. Звідтоді люди через таку сімейну трагедію і прозвали село Вишковом. Дехто пов’язую назву села з війтом Мізуня Іваном Вишком. Вишків, як село вперше згадується під 1592 р.
Неподалік села в XIX ст. виникла німецька колонія лісорубів Леопольсдорф (Леопольдівка). В 1913 р. через цю колонію і далі в гори була прокладена вузькоколійка, якою доставляли ліс до Долини. Ще в 2013 р. фрагменти цієї залізниці місцями траплялись, допоки все не розібрали шукачі металу. Леопольсдорф за польських часів був значно більшим за Вишків, тут була садиба ґміни.
Вишків — одне з місць трагедії єврейського народу на Прикарпатті. В листопаді 1941 р. тут було розстріляно 300 угорських євреїв. Надалі в селі існував табір для євреїв з Долини. Всіх їх (близько 400 осіб) розстріляли влітку 1943 р.
Вишків лежить між двома перевалами: на півночі – Вишківським та на півдні – Торунським. Село відоме як гірськолижний курорт. Тутешні траси підходять як досвідченим, так і початкуючим лижникам. Є два бугельні витяги — один від готельного комплексу «Високий перевал», інший — на горі Черемшина. Цей витяг працює не постійно — власники його вмикають за власними потребами.
У селі збереглася дерев’яна Церква Покрови кінця ХІХ ст. Збереглися також деякі будівлі церковної садиби.
