Буштино — невелике селище в Закарпатській області, за 8 км від Тячева. Розташоване в долині, де зливаються річки Теребля і Тиса. Перша згадка знайдена в документі 1373 р. як про село Бушта, подароване королем Людовиком I синам волоського воєводи Балка Івану і Драгові. Документи 1389 р. згадують Буштино як власність трансильванського графа Драга, а 1480 р. – як маєток феодала Бертолона Драгфа.
Ймовірно, назва селища походить від власного імені – на чолі першопрохідців був Іван Буща. За іншою версією, засновники села побачили зграю лелек (бузьків), що шукали здобич у густих травах. Тому нове поселення отримало назву Бузькове село, яке згодом було перейменовано угорцями на Буштьогазо. Спочатку воно знаходилося в урочищі Долина, а потім його жителі переселилися в урочище Холм.
Населення сучасного Буштина — 8 тисяч осіб. Протягом усієї історії існування селища народні ремесла, а саме ткацтво, вишивка та різьблення, були частиною життя буштинців.
У селищі розташовані унікальні болотно-лісові комплекси урочищ «Діброва», «Діброви», «Мочар», «Мочарка» та «Дубки» (останні два є об'єктами природно-заповідного фонду). Згадані урочища є реліктовими залишками останнього льодовикового періоду і мають виняткову природоохоронну важливість та особливе значення. На сьогодні — це останній на рівнинній частині Закарпаття залишок реліктових екосистем зі своєрідною флорою та фауною безхребетних.
Особливу цінність становлять фрагменти сфагнових боліт (торфовищ) та багновищ з унікальним рослинним і тваринним світом, деякі види яких занесені до Червоної книги України (нарцис вузьколистий, шафран банатський, кумка жовточерева тощо). За найвищим у Закарпатті різноманіттям денних метеликів (82 види) ліси урочища «Діброва» відносяться до територій загальноєвропейського значення, маючи статус «Prime Butterfly Area».
